Надайте колективу нове бачення

стажера

Стажери іноземці? У вашому колективі такого ще не було!

Чи знали Ви, що з валовим внутрішнім продуктом у 2014 році сумою в 2,3 трильйонів доларів, Бразилія є сьомою країною з найбільшою економікою світу? А валовий внутрішній продукт Індонезії в 2016 році сягав більше ніж 3 трлн. доларів. В той час ВВП на душу населення складав $11,700. Уявіть собі, що ви маєте можливість не тільки дізнатись про економічні новини різних країн з телевізора, або не тільки зустрітись з їхніми представниками, але й працювати з ними протягом декілької місяців. Думаєте, це неможливо?

Колектив у захваті від стажера!

Співпраця з AIESEC надає таку можливість. Адже запрошуючи до себе молодих іноземних спеціалістів ви не тільки урізноманітнюєте життя вашого колективу, але й отримуєте лідера з абсолютно іншим підходом до бізнесу та економіки, з свіжим поглядом збоку і багатьма ідеями.  Працівникам вашого колективу хочеться спілкуватися з представником іншої країни, виконувати разом завдання, ділитися цікавою інформацією та проводити разом час. Виконуючи разом завдання або працюючи над проектом, робітники ідейно надихатимуться думками іноземного стажера, тобто людини з іншою точкою зору, ментальністю та культурою. Це може бути не тільки як ідейне натхнення, але і як персональна мотивація кожного у вашому колективі.

Дайджест можливостей у Словаччині

дайджест-восстановлено

Представляємо вам Дайджест можливостей від нашої країни партнеру Словаччини.

Дедлайн на 1 хвилю заявок на проекти – 6 квітня.

Educate Slovakia

AIESEC у Словаччині хоче, щоб молоді люди в їх країні, стали більш активним і зрозуміли важливість толерантності до інших людей і до навколишнього середовища.

Read more

Кожен може make a difference

кампейн
Зима 2014-2015. І для когось це екзамени, сніг і Київ. А для мене – соціальне стажування Global Volunteer, спека і Коломбо (столиця Шрі-Ланки), а ще досвід, який вплинув на моє життя!

Read more

Секретні нотатки

Без имени-1

Ми вже тиждень в Грузії. В перший день здалось, що цей місяць буде дуже довго тягнутися, а тут вже цілий тиждень пройшов. 7 днів, 7 днів, Карл! Словом, не буду, як то кажуть, “растекаться мыслю по древу”.

Понеділок, 8 серпня, 07:30.

Першим ділом, коли прокинулась, потягнулася до телефону і, звісно ж, зайшла у фейсбук. Вчора додала круту фоточку з Тбілісі, мало бути багато лайків.

Read more

Пізнай себе справжнього на стажуванні у Туреччині

ол

І так…

…ранок, Бориспіль – 2 години – Ататюрк і шок. Так я можу описати свій перший день в Туреччині. Перші два дні були повні розчарування і сліз, але вже в перший мій день на проекті, все змінилося. Коли я вперше зустріла волонтерів з якими мала працювати, я зрозуміла, що хоч ми й з різних країн, у нас різні культура, релігія, менталітет і т. д., але познайомившись з ними ближче я не змогла побачити жодної різниці між хлопцем з України і хлопцем з Бахрейна або Омана. Ці люди одного разу вриваються в твоє життя і вже ніколи не вийдуть з нього.

Read more

Якщо ви шукаєте історій, що чіпляють за душу, то це не про мою історію. Але якщо ви хочете зрозуміти, що вам може дати соціальне стажування – ласкаво прошу в мій світ!

Одного дня я зрозуміла, що не відчуваю себе корисною для світу і врешті треба щось робити. Кілька днів по тому космос послухав мене і підкинув презентацію прогр
ами стажувань Global Volunteer. Залізно вирішивши, що мені потрібно поїхати, бо ж резюме, англійська і інше (зізнавайтесь, ви вже про це думали?) я почала шукати свій проект.

Мій вибір зупинився на Тунісі – країні, про яку я знала, що вона існує і там виробляють фосфор, оливки і фініки. На додачу до всього я була певна того що знаю ситуацію в світі і не маю стереотипів.

І як же я помилялась!

Пам’ятаю момент дня падіння MH17. Нас, кількох українок, не повідомляли, адже були певні того, що ми маємо дізнатись про це самі. І от сиджу я, прибита новинами, за 4000 км від дому, з повним розумінням власного безсилля і нездатності змінити ситуацію.
А далі були розмови, багато розмов, і росіянки, які перші підійшли поспівчувати, і каталанки, які ділились своїми проблемами в Іспанії, і гонконці, які розповідали про залежність від Китаю, а я сиділа далі, і далі відчувала безпорадність.

А потім трапився діалог з тунісцем, який вирішив утішити мене, повідомивши, що вчора на туніському кордоні загинуло 14 військових, які захищали кордон від бойовиків і тунісці розуміють нас. І я почала кричати про те, як вони можуть порівнювати 14 проти 280, і діти, багато дітей, і взагалі, і нічого вони не розуміють. На що мене просто обняли, вибачились і почали розповідати.

І так я зрозуміла кілька важливих речей:
1) я анічогісінько не знаю насправді про ситуацію в світі
2) людям не все одно. Можливо, країни не приділяють уваги, але людям не все одно. Особливо, коли твої друзі з цієї країни.
3) ніколи не знаєш, з якого джерела надійде так необхідна тобі інформація. Не варто закриватись від джерел.

Насправді, це лише один зі шматочків того, що налаштувалось, клацнуло, посунулось, стало на місце всередині мене і я можу розказувати про це вічно. Я вважала, що привезу з собою зміни; насправді ж, більше змінили мене. Я не інша людина, але я безмежна тим 28 людям з 12 країн і незліченній кількості тунісців, що я зустріла на своєму шляху.

І мій шлях продовжується, шлях, що почався з першим кроком в аеропорту Енфіда.

Світ прекрасніший, ніж може здатись:)

Ліза, 21, випускник AIESEC у Києві, стажер Microsoft Ukraine.