Дизайн-мислення, як потужний інструмент для вирішення проблем

Сьогодні велика корпорація на ринку організації Apple, соціальні ініціативи та громадські плани планують дизайн-промисли для створення інноваційних рішень. Що ж такого особливого в цьому методі? Про це ми поговорили з Дімою Білопольським—співзасновником агенції «Нос» та наставником SVC.

Що таке дизайн-мислення простими словами?

Дизайн-мислення—це метод (певний спосіб та послідовність дій) створення нового в житті людини, що дозволяє трохи або суттєво покращити її життя. Від слова «мислення» ми беремо пошук відповідей на питання «що робити?», а від «дизайн»—«як робити?». З цієї точки зору найкращий собі метод можна уявити за допомогою візуального концепту «підвійного діаманту» , створеного британською радою дизайну..

Хто його винайшов і коли ви вперше про нього побачили?

Це не була одна специфічна людина. Скоріше, дизайн-мислення зародилося та розвинулося в американській американській дизайн-агенції IDEO. Якщо говорити про персоналії, то, думаю, біля витоків точно стояли Білл Могрідж та Девід Келлі. Значний поштовх в популяризації дизайн-мислення створив d.school (Інститут Гассо Платтнера в Стенфордському університеті). Він був створений для ініціативи професора Девіда Келлі. У розвиток значною мірою його вклалися не тільки інженери та дизайн-спеціалісти, а й медики, соціологи, юристи, психологи та економісти. Тож дизайн-мислення втягнуло в себе весь цей крос-дисциплінарний мікс.

Особливо я вперше справді серйозно познайомився з дизайн-проектуванням у 2017-му році на воркшопі, організованому міланським Istituto Europeo di Design у Києві, який проводили Федеріко Ферретті та Дагмараєнець. Очевидно, я раніше про нього знав, але активно не користувався.

Дизайн-мислення потрібно розвивати тільки дизайнерам чи й іншим спеціалістам креативної індустрії?

Скажу навіть більше. Дизайн-мислення може використовувати шкірну людину. Не тільки з креативної індустрії. Це особливо корисно та продуктивно у багатьохдисциплінарних командах, коли компетенції та професійні навички, знання кожного дають цінності кінцевому продукту. Але на перших етапах у роки стане професійний фахівець з дизайн-мислення, який направить команду правильним шляхом та буде отримувати енергію на високому рівні. 

Що ж стосується персонального розвитку, то я не думаю, що є така компетенція як дизайн-мислення. Це більше набір ментальних установок та інструментів, які в сумі можуть дати результат. Наприклад, можна розвивати дивергентне мислення, критичне мислення, емпатію, уважність, здатність слухати, здатність помічати. Все це та багато іншого стане в нагоді, коли ви вирішите використати метод дизайн-мислення.

Це критично важливо в роботі дизайнера чи дизайн-мислення— лише додаток, який трохи покращує результат?

Не думаю, що це критично для дизайнера. Більшість завдань, які щоденно стають дизайнером перед, наприклад, графічними, не потребують дизайн-використання-мислення. І, до речі, таке завдання вже сьогодні з легкістю вирішують DALL-E та Chat GPT. 

Я вже сказав, що дизайн-мислення відповідає питанню «Що робити?». Якщо ви не хочете шукати відповіді на це питання — не витрачайте час та сили на дизайн-мислення.

Стосовно того, чи це тільки трохи покращує результат. Тут все залежить від того, на який результат очікуєте, та на який результат взагалі можна розраховувати в житті людини. Якщо цей результат з легкістю є системою машинного навчання 4-го покоління, то це добре сумно. Якщо я сам здатний вийти на новий рівень за допомогою цієї системи—це дає надію.

Як на практиці проявляється дизайн-мислення?

Наведу класичний приклад з книги Девіда Келлі «Творча впевненість». Перекажу своїми словами. У медичному закладі був прилад МРТ, в якому досліджували переважно діток. Для дітей, як правило, перебування в таких закладах—досить травматичний досвід. Скажу чесно, навіть для мене, хочу я й дорослий. Люди в халатах та вся ця техніка не завжди пов'язані з найприємнішими моментами життя. А це ще й велика біла центрифуга, в яку всередині тебе затягує і там відбуваються дивовижні речі.

Такий досвід змушував дітей нервувати та іноді це впливало навіть на результати дослідження. За допомогою дизайн-мислення спеціалісти провели дослідження, вивчили реакцію дітей, поговорили з ними, провели серію випробувань та прийшли до того, що відновили процедуру на захоплюючу мандрівку на піратському кораблі. Для цього використано як певну послідовність викладення історії, так і зовнішні видимі арибути, декорації самого приладу, додаткові елементи.

Таким чином значно покращили як розумовий досвід дітей під час процедури, так і результати дослідження для спеціалістів. І полегшили задачу затягнути туди дитину для батьків.

Чим дизайн-мислення відрізняється від креативу?

У моїй системі координат немає такого поняття «креатив». Є «креативність» як характеристика людини або процесу. На певних етапах дизайн-мислення (як-от генерація ідей) потрібно використовувати креативні процеси, які не могли синтезувати нові рішення. Якщо розглядати креативність як невід'ємну характеристику людини, то креативна людина може використовувати дизайн-мислення для того, щоб досягти певного результату.

Як створювати інновації в світі, в якому все вже виникли?

Моє улюблене запитання. Ніяк. Якщо ми живемо в світі, де все вже винайшли, то, очевидно, жодні новації в ньому неможливі.

Але я особисто живу в світі, де нічого ще не винайшли: ані на мікрорівні, ані на макро. Ми навіть не знаємо, як і чому працює наш власний мозок, ми досі найбільше ресурсів та сил вкладаємо у створення зброї та вбивство одного, саме створення нашої цивілізації підвищене на волосину через бажання одного безумного діда. Невже це справді все, на що ми здатні, і ми вже винайшли все, що потрібно?

Ми досі живемо в платонівській печері, споглядаючи тіні реального життя на її стінах, і як розумне створення ми явно не допрацьовуємо. Тож давайте додамо трохи мислення (хоча б і дизайн) до нашого життя.