Зафейлене інтерв'ю, карантин і дефіцит одеколону. Історія стажування Аліни в Туреччині

Зафейлене інтерв'ю, карантин і дефіцит одеколону. Історія стажування Аліни в Туреччині

Поїхати на професійне стажування в Туреччину і опинитися за кордоном, коли всюди карантин. Як це? Давайте запитаємо у Аліни, стажера турецької компанії Adawall.

- Привіт, Алина.

- Доброго дня.

- Перш за все хочу запитати, як ти зважилась на поїздку? Наскільки я знаю, твоє стажування триває рік, так?

- Так, на рік. Ой, це цікава історія.

Якби мені рік тому сказали, що я кину все в один момент і поїду за кордон жити, працювати, вчитися, - не повірила б ніколи!

Думка про переїзд не покидала мене ні разу протягом останніх 2 років. Але щось зупиняло. 1,5 роки магістратури пролетіли непомітно, потрібно було щось вирішувати.

Коли ще вчилася на бакалавра, то працювала в AIESEC на волонтерських засадах. Ось ці люди і прийшли мені на допомогу, коли у мене сталась така ось криза.

І ось я закінчую університет і ми з моїм менеджером Вадимом починаємо пошук ідеального стажування для мене. Але головною умовою була НЕ Туреччина. І ось через якийсь час ідеальне стажування знайдено. І як ви думаєте де? Звичайно Туреччина. Я посиділа, подумала, і зрозуміла, що я у полоні стереотипів, і зважилася дати Туреччині шанс. Зараз розумію, що це було краще рішення.

Аліна в аеропорту перед вилітом до Туреччини

Аліна в аеропорту перед вилітом до Туреччини

- Як пройшов відбір?

- Як на мене, жахливо (сміється). Перед інтерв'ю трохи переживала, як все пройде, що говорити.

І на самому початку фейл від мене. Різниця в часі підвела мене. Я запізнилася на 20 хвилин, так як думала, що співбесіду на 10 по Києву, але виявилося на годину раніше. О 9 ранку мені вже у всю "наярюють" турки, а я тільки прокинулася. Переглядаю повідомлення і розумію, що запізнилася. Я ще ніколи не робила макіяж так швидко, і о 9:20 я вже була на дзвінку в Zoom.

Інтерв'ю було з 3 людьми, кожен ставив свої питання. Але в цілому пройшло все добре. Потім отримую я заповітне "Так, прийнята" За 3 тижні збираюся і їду в країну "all inclusive" на рік.

- У тебе був культурний шок?

- Звісно. Туреччина це інший світ, як же без цього. Мій світ перевернувся, коли я переїхала.

Прогулянка по набережній

Коли збиралася назустріч пригодам то ні секунди не думала, що ж мене там чекає, а потрібно було. Туреччина може бути і не такою, як ми знаємо з боку відпочиваючих, не все так просто і красиво. Це і приваблює, значить рік однозначно буде наповнений подіями.

Не хочу спойлерити, але мені здається кожен повинен пережити таку стряску. Ризикуйте, друзі!

- Що щодо твоєї компанії? Тобі подобається працювати там?

- Adawall - це просто компанія мрії!

Моя команда

Моя команда

З найпершої зустрічі все пішло як по маслу. В аеропорту мене зустрів ніхто інший як генеральний директор компанії. Підвіз мене до мого тимчасового житла, це був гуртожиток, але досить шикарний (потім я повинна була переїхати в квартиру, але через карантин не вийшло). Потім генеральний ще замовив мені вечерю.

У перший день на роботі була велика екскурсія по підприємству. Adawall - це компанія з виробництва високоякісних шпалер. У них є партнери і за кордоном, і серед них навіть Warner Brothers. Це одне з найбільших підприємств в Адані. Виробництво і офіс знаходяться в одному комплексі.

Спочатку це був невеликий сімейний бізнес, але розрісся до великого підприємства. Але незважаючи на розміри, тут залишається атмосфера маленької сімейної компанії.

Часом бувають проблеми з комунікацією. Команда англоговоряща, але деякі хлопці говорять поганенько. Зате вони мене вчать турецької мови. Я вже вмію рахувати на турецькому, а недавно так взагалі робила покупки спілкуючись з торгашами без перекладача. А це тільки 2 місяці в Туреччині!

Взагалі компанія дуже підтримує своїх співробітників. Якщо я наважуся робити свій бізнес, то компанія Adawall буде прикладом.

- Розкажи, як в Туреччині стався карантин?

- Ооо, карантин і Туреччина, це історія про те як в один момент змінилося все!

Досить-таки довго пандемія обходила стороною Туреччину, але в березні дісталась і сюди. На той момент я працювала в Adawall вже другий місяць і встигла повністю освоїтись. Все було добре, у мене вже починало потихеньку виходити на роботі. Але в один день життя змінилося.

Як і в інших країнах з полиць магазинів в один момент почали зникати всі засоби дезінфекції, миючі засоби, рис, макарони і турецький одеколон "Колона" (Kolonya - популярний турецький одеколон). Люди запасалися на всякий випадок, а при кашлі і нежиті одразу йшли в лікарню.

Школи, університети одразу перевели на дистанційне навчання; торгові центри, магазини, кафе і ресторани закрилися - місто вимерло, на вулицях майже немає людей.

Але фабрики, підприємства продовжують роботу в звичайному режимі при дотриманні всіх необхідних заходів безпеки.

- Як карантин позначився на твоїй роботі?

- Щодо моєї роботи: вірус справив значний вплив. Моя робота зараз безпосередньо пов'язана із зовнішньою діяльністю, а саме з продажем товарів, пошуком клієнтів для оптових поставок за кордон.

Моє робоче місце

Моє робоче місце

І ось що відбувається: кордони інших країн закриті, економіка зупинилася, продажів немає. На деякий час карантин і у нас на підприємстві ввели, але робота все одно не зупинилася. У якийсь момент ми перейшли на дистанційну роботу, а потім повернулися в офіс. Тепер ми проводимо зустрічі з клієнтами та потенційними клієнтами в режимі онлайн і це відмінний варіант.

Коли немає можливості поїхати особисто в ту країну, на допомогу приходить Zoom Meeting, який дозволяє зібрати одночасно велику кількість людей і провести конференцію, не виходячи з дому.

У карантині проте є і свої плюси. Це тотальна економія часу, якщо роботи з дому. Але водночас потрібно змушувати себе підіймати дупу з ліжка і працювати.

- Що тобі допомагає не втрачати позитив у цей складний час?

- У мене шикарна команда на роботі. Вони мене підтримують, а я їх. Разом веселіше.

Кожну хвилину вільного часу ми проводимо разом. Погода в Туреччині чудова, під час перерви йдемо в парк на території фабрики.

Розвага, яку люблять і дорослі, і діти в Туреччині - повітряний змій. Ми його також спробували.

Я їх потихеньку присвячую в українську кухню. Вони вже спробували млинці і борщ, а від мого наполеона вся команда була в захваті. Такі моменти допомагають не зійти з розуму і пережити непростий час.

- Дякую за розповідь, Аліна. Хочу тільки побажати удачі на роботі і стеж за здоров'ям.

- Дякую, що запросили.

Çok yaşa або будьте здорові!